День Збройних сил України— це свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни,
забезпечує обороноспроможність Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному
духу та звитязі яких, ми можемо почуватися у безпеці .
6 грудня — в день ухвалення 1991 року закону України «Про
Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних сил
України. Встановлене воно постановою Верховної Ради України 1993 року.
Збройні Сили — це один з основних елементів стабільного і
впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного
суверенітету.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла
постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати
всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді
України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до
створення Збройних Сил України». Фактично цією постановою було покладено
початок будівництва Збройних Сил України, як важливого інституту держави і
невід’ємного елемента її воєнної організації. Восени – взимку 1991 року було
підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування
Збройних Сил України. 11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони
і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили
України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної
оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська
повітряної оборони), Військово-Морські Сили.
300-річчя Григорія Сковороди
Великий український філософ,
просвітитель-гуманіст, поет, педагог Григорій Савич Сковорода
народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в козачому селі Чорнухи,
колишнього Лубенського полку (нині Лохвицький район). Батьки Г. Сковороди
належали до малоземельних селян-козаків. На майбутнього філософа незабутнє
враження справили чудові рідні краєвиди, народні звичаї і традиції, пісні й
думи лірників.
Свої філософські
трактати і діалоги писав сумішшю церковнослов’янської, української та
російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. За життя не
надрукував жодного твору. Рішучий поворот, який у розумінні теології і
філософії здійснив Сковорода, полягав у відмові від традиційних претензій
філософів на створення загальної картини світу, в зосередженні
філософської думки навколо питання, що таке щастя і чи може його досягти кожен.
У своїх
презентаціях діти торкнулися дуже болючої теми – розгромлений музей
Г.Сковороди.
6 травня 2022 р.
російські окупанти обстріляли село Сковородинівка, де знаходився
музей Г.Сковороди.
Знищена будівля 18
сторіччя, ії доведеться відновлювати повністю. Найцінніші експонати
колекції вдалося врятувати, їх перемістили заздалегідь в безпечне місце.
Знищення музею
Сковороди – це свідома ідеологічна акція.
Україна переможе і
відбудує все, що знищили рашисти. Нові покоління українців будуть
приходити до музею, щоб пізнавати ідеї мудрості , душевної краси великого
УКРАЇНЦЯ .
День
українського козацтва (14 жовтня)
https://www.youtube.com/watch?v=AI-7Wz_5u68
З 25 -29 квітня Тиждень знань з основ БЖД та День ЦЗ
Виховна година:Твоя безпека,твоя уважність.
Мета: надати знання про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчити надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, під час пожежі, у разі отруєння хімічними речовинами та потраплянні їх на тіло та в очі; навчити надавати долікарську допомогу потерпілому при втраті свідомості, штучне дихання, накладення фабричного джгута; формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.
Хід заходу
Викладач
Україна перебуває в стані війни з Російською Федерацією.Гинуть люди, знищуються міста і села,Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від звичайного життя, пересування територіями,занять спортом, ніколи не користуватися електричними чи газовими приладами, препаратами побутової хімії. Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки,особливо у воєнний час. Це допоможе захистити ваше здоров’я і життя, здоров’я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.
Сьогодні ми проведемо інформаційну хвилинку, на яку запросили представників служби електробезпеки, служби медиків, служби газу, піротехнічної служби та пожежної служби. Вони нагадають нам основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчать надавати першу долікарську допомогу та правильно діяти в небезпечних ситуаціях.
Перше слово надамо представникам служби електробезпеки.
Учень 1.
Важко уявити життя без електроприладів, адже вони – помічники людини. Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм.
М’язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв’язок. Порушується дихання та робота серця, людина стає непритомною. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити цю небезпеку.
Викладач
Скажіть, будь ласка, яких правил електробезпеки треба дотримуватись, щоб зробити своє щодення безпечним?
Учень 2.
• Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;
• Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;
• Вимикаючи електроприлад не смикати його з а шнур;
• Не доторкайся до оголених проводів;
• Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре
проводить електричний струм;
• Не допускати перегрівання електроприладів;
• Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;
• Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.
Викладач
Багато людей гине через те, що вчасно не отримує першої допомоги. Розкажіть нам, будь ласка, яка перша допомога ураженим електричним струмом.
Учень 3.
Насамперед потрібно забрати від потерпілого предмет, через який він отримав електротравму. За можливості вимкнути електроживлення. Якщо цього не можна зробити, треба подбати про власну безпеку, підклавши під ноги пачку газет чи книжку і за допомогою дерев’яного предмета відкинути від потерпілого електроприлад. Відтягти потерпілого вбік. Якщо людина непритомна – покласти її в зручну для неї позу та негайно викликати швидку допомогу. За відсутності свідомості, дихання, пульсу терміново починати оживлення до повного відновлення життєвих функцій.
Викладач
Для оживлення потерпілого виконують штучне дихання. Як необхідно надавати цю допомогу?
Моделювання допомоги штучного дихання
Інструкційна картка
Правила надання долікарської допомоги
Штучне дихання
1.На відкритий рот потерпілого покласти чисту носову хустину в один шар.
2.Затиснути потерпілому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути свої губи до губ потерпілого і з силою вдути повітря йому в рот. Повітря вдувають ритмічно 16 – 17 разів за хвилину до відновлення природного дихання.
3.Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна. Ці заходи проводяться поперемінно: на 4 – 5 натискань (видих) одне вдування повітря (вдих).
Викладач
Дякуємо представникам служби електробезпеки. Послухаємо представників газової служби. Ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Роз’ясніть, будь ласка, як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні побутовим газом?Яка домедична допомога при отруєнні побутовим, чадним газом?
Учень 4.
Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.
Учень 5.
У помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід пам’ятати про правила безпеки:
• Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички;
• Не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом;
• Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі;
• Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;
• У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104 .
Учень 6.
У разі небезпеки отруєння шкідливими газами необхідно виконувати такі дії:
• Перекрити газ;
• Відкрити вікна та двері, влаштувати протяг;
• Швидко вивести (винести, витягти) потерпілого на свіже повітря;
• Розстебнути йому комір, ремінь, підняти підборіддя для полегшення дихання;
• Якщо людина непритомна, поплескати його по щоках, побризкати на нього водою, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом .
• Викликати швидку допомогу.
• Перебувати поруч із потерпілим до прибуття рятувальної служби.
Викладач
Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Яку небезпеку можуть становити ці засоби для здоров’я людини?Яку слід надати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами? Відповіді на ці питання нададуть нам представники служби медиків.
Учень 7.
Існує поняття “побутова хімія”. Так називають хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов’язковою складовою деяких миючих або дезинфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших. Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння лікують тільки в лікарні. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.
• Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.
• Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях .
• Мити посуд і прати варто в гумових рукавичках, бо засоби для миття посуду та пральні порошки пошкоджують шкіру рук.
Учень 8.
Засоби для миття можуть містити пекучі кислоти та луги.
• Потрапивши до організму, вони спричиняють сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах, рясне виділення слини, блювоту. Треба потерпілому дати випити 3 – 4 склянки звичайної води та викликати лікаря .
• Потрапивши на шкіру чи в очі, ці речовини спричиняють опіки. Людина відчуває пекучий біль, шкіра червоніє та вкривається кіркою. У цьому разі треба промити вражену ділянку шкіри чи очі великою кількістю води протягом 10 – 15 хв., поки не зникне специфічний запах .Для промивання ока струмінь води спрямовують на зовнішній куток, напір води має бути слабким. Якщо ви точно знаєте, що опік спричинила кислота, то після промивання можна обмити мильною водою чи слабким розчином соди: щіпку соди на склянку води. Якщо опік спричинили луги, можна обмити шкіру слабким розчином борної кислоти (пів чайної ложки на склянку води) .
Учень 9.
• Якщо хімічна речовина суха – не треба дмухати на неї, терти ганчіркою. Треба просто струсити її та промити місце холодною водою. Є речовини, які не можна змивати водою. Коли ви не знаєте, яка речовина потрапила на шкіру, струсіть її, накрийте цю ділянку чистою сухою серветкою та негайно звертайтеся до медичного закладу.
• При отруєнні лакофарбовими матеріалами та отрутами необхідно терміново людину винести на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота, і викликати лікаря.
Викладач
Всі знають, що в термометрі міститься небезпечна речовина – ртуть. Поясніть як діяти, коли термометр розбився.
Учень 10.
Насамперед необхідно надіти марлеву пав’язку, бо парами ртуті можна отруїтися. Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші та банки з водою. Після цієї процедури провітрити приміщення.
Викладач
А тепер послухаємо представників піротехнічної служби. Вони розкажуть нам як слід поводитися з вибухонебезпечними предметами.
Учень 11.
Дійсно, вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, детонатори. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам’ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від перебування в воді сильно змінюється. Вони деформуються і від найменшого дотику вибухають. Тому при виявленні цих предметів потрібно:
• Ні в якому випадку не чіпати їх;
• Організувати огородження місця знахідки;
• Терміново повідомити міліцію;
• Видалити всіх сторонніх від місця знахідки.
Викладач
А як необхідно поводитися з вибухонебезпечними предметами побутового призначення, щоб не завдати шкоду здоров’ю?
Учень 12.
Звичайні на перший погляд речі, що оточують людину в повсякденному житті, можуть бути небезпечними. Деякі з них мають властивість вибухати чи легко займатися, тому поводитися з вибухонебезпечними предметами слід дуже обережно.
• Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;
• Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;
• Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху);
• Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри чи очей.
• Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.
Викладач
Всі добре знають, що пожежу легше не допустити, ніж загасити, бо вогонь поширюється дуже швидко. Як же запобігти пожежонебезпечним ситуаціям? Про це нагадають нам представники пожежної служби.
Учень 13.
До виникнення пожежі можуть призвести несправні газові та електричні прилади, необережне поводження із горючими хімічними речовинами, порушення вимог протипожежних норм під час проектування та будівництва будинків, катастрофи природного походження та людська недбалість. У будь-якій ситуації передусім необхідно зателефонувати за номером 101 та викликати пожежну службу.
А правила поведінки під час пожежі такі:
• Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;
• Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;
• Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;
• Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;
• Відкрити вікно та покликати на допомогу;
• Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, вийти з будинку, зателефонувати 101;
• Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.
Учень 14.
Якщо в лісі загорілася трава, невеликі кущики важливо не розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою. Треба переходити зону вогню проти вітру, закривши голову та обличчя одягом, краще вологою тканиною. Не треба розпалювати багаття при сильному вітрі.
Викладач
Якщо, на жаль, виникла пожежа, яку першу допомогу потерпілому треба надати?
Учень 15.
• Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, накрити опіки чистою
тканиною, викликати “швидку допомогу”;
• Якщо на людині горить одяг і вона біжить, треба зупинити її, повалити на
землю, облити водою. Якщо під руками немає води, накинути на потерпілого
щільну тканину;
• Якщо опіки охоплюють невелику ділянку, то її треба негайно промити під
струменем холодної води, накласти на місце опіку пов’язку, яку необхідно
міняти.
• Не можна обробляти опіки вершковим маслом, олією, лосьйонами чи кремами;
• Не можна проколювати пухирів, щоб в рану не потрапила інфекція;
• Зупинити невелику кровотечу можна за допомогою тугої пов’язки, при
артеріальній кровотечі варто накласти джгут.
Викладач
Отже, ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини. Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби.
То ж давайте пригадаємо номери телефонів рятувальних служб.
Але ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.
Ми дякуємо всім за тісну співпрацю.
Корисні матеріали:
1.Навчальний відеофільм «Правила поведінки під час виникнення надзвичайних
·Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;
·Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;
·Вимикаючи електроприлад. не смикати його з а шнур;
·Не доторкайся до оголених проводів;
·Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками;
·Не допускати перегрівання електроприладів;
·Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;
·Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.
·
Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами:
·Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи запальнички;
·Не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту;
·Не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо;
·Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;
·У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.
Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії:
·Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.
·Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях;
·Ніколи не змішувати хімічні речовини.
Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами:
·Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;
·Не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;
·Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби;
·Не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки;
·Не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.
Правила безпеки під час пожежі:
·Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;
·Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;
·Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;
·Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;
·Відкрити вікно та покликати на допомогу;
·Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101;
·Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.
20 лютого – День Героїв Небесної Сотні
Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.
Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
Більше інформації про цей день, хронологію подій, повний список Героїв Небесної Сотні та їхній героїчний чин у наших інформаційних матеріалах за посиланням – http://bit.ly/2vQGqje.
Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року
1. «Зима, що нас змінила» (7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).
Рекомендована література про Революцію Гідності, зокрема Героїв Небесної Сотні
1. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.
2. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.
3. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.
4. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 2: Львівська – Чернігівська області. – К.: К.І.С., 2018.
5. Майдан. Пряма мова. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019.
Більше інформації про видання, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, можна знайти на сайті Національного музею Революції Гідності у розділі «Бібліотека Музею Майдану» за посиланням: http://maidanmuseum.org/uk/node/459
Інтернет-посилання
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності http://maidanmuseum.org
Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х — 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.
19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
Варто пам'ятати:
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
Детальніше про історію Тризуба у випуску відеопроєкту «ІстФакт»
Чому Тризуб?
Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.
Військо Запорозьке
У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.
Українська Народна Республіка
В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.
Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
Із протоколу засідання Малої Ради
25 лютого 1918 року, місто Коростень
У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.
За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.
У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу.
Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.
Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції “Боротьба й діяльність ОУН під час війни” із зобов’язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх “видних місцях” (будівлях державних установ).
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.
В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.
Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).
Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.
Виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України», створена Українським інститутом національної пам'яті у співпраці з видавництвом «Родовід», дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.
Важливо сьогодні!
РЕКОМЕНДАЦІЇ
як діяти у випадку, якщо на території, де ви перебуваєте, розпочалися військові дії
Якщо ви опинилися в зоні бойових дій:
Намагайтесь якнайменше перебувати поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
Виходячи з поміщень, дотримуйтесь правил правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребує допомоги, - це допоможе уникнути тисняви.
Не встрягайте у суперечки з незнайомими людьми – це допоможе уникнути провокацій;
У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу опасність передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.
У разі появи озброєних людей, військової техніки, порушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
Уникайте колон техніки і не стійте біля військових машин, які рухаються.
Поінформуйте органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні та провокативні дії.
У разі потрапляння у район обстрілу сховайтеся в найближчому сховищі або укритті й не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу.
Якщо таких сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу (наприклад, канави, окопи, вирви від вибухів).
У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
Якщо поряд із вами поранено людину, надайте першу допомогу й викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових. Не намагайтеся надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.
У жодному разі не можна:
Наближатися до вікон, якщо почуєте постріли.
Спостерігати за перебігом бойових дій, стояти, чи бігти під обстрілом.
Сперечатися з озброєними людьми, фотографувати й робити записи у їхній присутності.
Демонструвати зброю або предмети, схожі на неї.
Підбирати покинуту зброю та боєприпаси.
Торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефонами “101” та “102”.
Носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще вдягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть спричинити неадекватну реакцію.
Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал
“УВАГА ВСІМ”.Після цього необхідно:
Увімкнути телебачення або радіо, інформація передається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
Прослухавши повідомлення, виконуйте інструкції.
Залишити теле- і радіоканали увімкненими ― через них може надходити подальша інформація.
Після отримання повідомлення можливі такі варіанти дій:
Залишатися вдома.Водночас необхідно пристосувати своє житло. Повідомте отриману інформацію сусідам.
Перейти до укриття або евакуюватися в інший район. Перед виходом із будинку перекрийте газо-, електро- та водопостачання, зачиніть вікна і вентиляційні отвори. Візьміть із собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі. Прямуйте до укриття або на збірний евакуаційний пункт. Допоможіть тим, хто потребують допомоги.
Деякі питання варто продумати заздалегідь, аби краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації і захистити себе і близьких:
за можливості дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття, і перевірте стан підвального приміщення;
перевірте наявність аварійного виходу;
зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;
підготуйте засоби пожежогасіння;
подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);
підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;
подбайте про справний стан приватного транспорту й запас паливадля вчасної евакуації з небезпечного району;
у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.
Під час обстрілу стрілецькою зброєю:
Під час стрілянини найкраще сховатися в захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванній). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками ― вони часто стають мішенями.
Де б ви не перебували, тіло повинне бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоби близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) ― це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.
Під час артобстрілів:
Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку й канави.
Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротравми.
Не розбирайте завали самостійно, чекайте фахівців із розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.
Під час артилерійських обстрілів системами залпового вогню:
Снаряд (ракету) можна помітити та зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень ― димні сліди ракет.
Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі та споруди, які є поруч та які можливо використовувати як укриття. Після сигналу спостерігача є декілька секунд для того, щоби сховатись.
Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон та дверей для того, щоби миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряду.
Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.
Найліпшим укриттям має бути офіційне бомбосховище. Спробуйте заздалегідь уточнити в місцевої влади, де воно і як до нього потрапити. Мапи з нанесенеми адресами бомбосховищ місто поже публікувати на своєму сайті.
Після закінчення артилерійських обстрілів на землі можуть лишатися снаряди, які не вибухнули. Про це необхідно повідомити ДСНС або ж іншим відйськовим чи правоохоронцям.
Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники, мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Тож нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом.
20 лютого в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.
105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Об’єднання українців 2014 року дало змогу відстояти свої права, свободи й цінності.
Вільна європейська Україна. Таку мету відстоювали українці під час Революції Гідності. І за цю мету віддали своє життя Герої Небесної Сотні. Єднання українців у 2014 році не дало нашій державі звернути з цивілізованого, демократичного, європейського шляху розвитку. Попри залякування, попри злочинні накази режиму, народ об’єднався та відстояв свої права, свободи й цінності.
Нестерпний біль Афганістану...
15 лютого 2022 року виповнилось 33 роки з дня виводу радянських військ з Афганістану.
Будь-яка війна – це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі – людським життям. Брудна, неоголошена афганська війна тривала 9 років 1 місяць і 19 днів. Хоча жодна війна не буває чистою. Всі вони несуть смерть, інвалідність, одягають у скорботу тисячі материнських сердець… У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика… І летіли на Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами, що востаннє відвозили загиблих воїнів на Батьківщину.
За неточними підрахунками, Україна втратила 13 тисяч 833 молодих хлопців. За довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з фотографіями юних облич. Та не було у батьків упевненості, чи ховають вони свого сина, чи когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповідей...
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямку Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва та сформований Симоном Петлюрою Гайдамської Саме добровольці стали опорою Центральної Ради.
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулися за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних та маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.
Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Круті. На підкріплення українських частин у Круті було спрямовано Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналася перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських вояків та юнаків та студентів, які мали на вооруженні до 16 кулеметів та одну пушку на залізничній платформі.
Протягом усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, у їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись сутінками, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у повний. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні чи замордовані. Згодом їх похоронили на Аскольдовій могилі біля Києва.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 убитих у бою та розстріляних студентів та гімназистів. На сьогодні відомі прізвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгін, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григір Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганг 8-го класу).
Втрати більшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський світ, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.
Забезпечення прав і свобод вимагає, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), що створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/20 ). До таких механізмів належить структурована система судів та види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
(речення друге – четверте абзацу першого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України 'язаних із соціальними виплатами“ від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010
Конституційні права та свободи є фундаментальною основою існування та розвитку українського народу, а тому держава зобов'язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для їх реалізації. Відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод, оскільки призводить до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правової державі.
(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної
частини) Рішення
Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина
Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24
Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня
2012 року № 9-рп/2012
Аналіз статей 27, 28 Основного Закону
України у системному зв’язку з його статтею 3, наведених юридичних позицій
Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що у статтях 27, 28
Конституції України інституціалізовано не лише негативний обов’язок держави
утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її
гідності, а й позитивний обов’язок держави, який полягає, зокрема, в
забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини
шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання; впровадженні
ефективної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини; створенні умов
для реалізації людиною її фундаментальних прав і свобод; гарантуванні порядку
відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень конституційних прав людини;
забезпеченні невідворотності відповідальності за порушення конституційних прав
людини.
(абзац п’ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної
частини) Рішення
Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності
Конституції України (конституційності) частини шостої статті 216 Кримінального
процесуального кодексу України від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018
Конституційний Суд України виходить із
того, що Україна як правова держава має своїм пріоритетом гарантування прав і
свобод людини і громадянина. З цією метою держава зобов’язана запроваджувати
юридичне регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам,
необхідне для забезпечення реалізації прав і свобод кожної особи та їх
ефективного поновлення. При цьому окремі конституційні цінності, зокрема
недоторканність людини як гарантія від посягань з боку інших осіб на права і
свободи, насамперед основоположне право на свободу, потребують посилених
гарантій їх захисту.
(абзац
шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення
Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційною скаргою
Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального
процесуального кодексу України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019
Передбачена частиною першою статті 157
Конституції України заборона змінювати Конституцію України, якщо зміни
передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, є
конституційною гарантією збереження як самої сутності таких прав і свобод, їх
обсягу та змісту, так і їх захисту. Призначення цієї гарантії полягає в тому,
щоб унеможливити будь-яке звуження змісту прав і свобод особи, тому що, як
установив Конституційний Суд України, „звуження змісту та обсягу прав і свобод
є їх обмеженням“ (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини
Рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Така конституційна гарантія
випливає передусім із принципу прав людини як засади конституційного ладу в
Україні, передбаченої приписами статті 3 Конституції України загалом.
Конкретизовано цю гарантію, зокрема, в тих приписах частини другої статті 3
Конституції України, відповідно до яких „права і свободи людини та їх гарантії
визначають зміст і спрямованість діяльності держави“, „утвердження і забезпечення
прав і свобод людини є головним обов’язком держави“. Означена гарантія
збереження самої сутності прав і свобод людини і громадянина є приписом
конституційного рівня, що посилює встановлену приписом частини третьої статті
22 Конституції України загальну заборону звужувати їх зміст та обсяг при
прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
(абзац другий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної
частини) Висновок
Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням
Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту
про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав
дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. №
1027) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 24 грудня 2019
року № 9-в/2019
Сьогодні – День української писемності та мови
9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливий свято – День української писемності та мови.
Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається письменна українська мова.
Протягом століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків та заборон з боку різних держав.
Проте незважаючи на це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.
За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.
Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тобі побачив». Саме у розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.
Друзі, говоримо російською, щоб нас побачивши світ, побачивши успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання!
26 квітня в Україні – День чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля обпалив землю та душі мільйонів громадян.
Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, частку людей не лише на європейському континенті, а й у всьому світі.
О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції та постраждало сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. Внаслідок аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.
Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся внаслідок отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять та навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.
Населення Прип'яті, яке у 1986 році становило 45 тис. осіб, які повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спочатку керівництво УРСР та СРСР намагалося сховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС «Форсмарк» знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.
Радіоактивного ураження зазнали приблизно 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Понад 2,5 мільйона жителів України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і приблизно 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, в Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.
У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був поінформований про небезпеку, припустившись низки помилок і ненавмисно порушивши існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпека реактора.
Після найбільшої у світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Залишкова зупинка електростанції сталася лише у 2000 році.
Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертвовості на ім'я Батьківщини, на ім'я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своєю життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу та подальшого розповсюдження радіації.
Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам'яті важкі й героїчні події катастрофу Їхній подвиг назавжди запис до літопису людської мужності та навічно залишитися в пам'яті українського народу.
Всесвітній день здоров'я
Date: Середа, 7 квітня
7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було започатковано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — наголосити на важливості здоров'я кожного людини і людства в цілому. В наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до довкілля. Згідно з будинками вчених, здоров'я залежить від багатьох факторів: більш ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними та природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що якою є діяльність людини, такою вона є, такі і її хвороби.Висновок такий — необхідність вести здоровий спосіб життя була актуальною як у стародавньому світі, так і сьогодні, бо він (здоровий образ) є одним з найвагоміших умов та факторів формування, збереження та зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних та соціально-економічних умовах , що забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля ВООЗ посвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводити різні пропагандистські заходи, як цього дня, так і тривалу годину після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН та Генеральний директор ВООЗ у своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.я навіть у складних екологічних та соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВООЗ посвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводити різні пропагандистські заходи, як цього дня, так і тривалу годину після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН та Генеральний директор ВООЗ у своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню. я навіть у складних екологічних та соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВООЗ посвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводити різні пропагандистські заходи, як цього дня, так і тривалу годину після 7 квітня.Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН та Генеральний директор ВООЗ у своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.
Сьогодні минає 77 річниця визволення Хмельницького від нацистських окупантів. Вшанувати пам'ять тих, хто 1944-го брав участь у звільненні Проскурова, прийшли представники міської та обласної ради, ветеранських організацій, військовослужбовці та небайдужі містяни. Квіти поклали до меморіального комплексу на військовому кладовищі, до “Вічного вогню” та Меморіалу Слави. https://mistotv.com/46606/
1 квітня – Міжнародний день сміху!
Достовірно не відомо, як і в якій країні з'явився День сміху (День дурня) . Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною найвеселішого свята є Франція чи Мексика.
Не виключено, що спочатку це свято відзначали на честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, шутками та першими розіграшами. Це свято божевілля зберегло свої традиції і до сьогодні. Хоча первісний зміст жартів — задобрити вищі сили — вже втрачено.
Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов'язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята розпочиналися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.
У сучасній варіації свята воно супроводжується незмінними розіграшами, шутками та комедійними виступами. Так що будьте насторожі, запасіться почуттям гумору, набором свіженьких жартів та забавних віршиків, на розіграші не ображайте, а відповідайте ними ж. Загалом веселитися!
зберегти і найменше береже. Життя – це багатство, дане кожному з нас батьками. І хочеться, щоб воно було довгим та щасливим. А це можливо лише за умови міцного здоров'я. І щоб бути здоровим потрібно його берегти. Щодня, щохвилини, особливо напередодні 1 грудня – Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом ми повинні пам'ятати, що життя – найцінніше , що є у людини.
28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько-фашистських загарбників. Цього року ми святкуємо 75 річницю.
Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, шанування героїчного подвигу та жертвування українського народу в Другій світовій війні».
Цього дня традиційно вшановують пам'ять воїнів, які загинули у боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
У ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – з 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% від загальної кількості дивізій. 607 із них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вишли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки повністю або частично було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишилися без крыши над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
У ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.
Ми пам'ятаємо всіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця та героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоцінений внесок українців у спільну перемогу у цій страшній війні. Тим, хто загинув і вижив у пеклі 40-х ми зобов'язані всім, що маємо сьогодні.
26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля обпалив землю та душі мільйонів громадян.
Достовірно не відомо, як і в якій країні з'явився День сміху (День дурня) . Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною найвеселішого свята є Франція чи Мексика.
Комментариев нет:
Отправить комментарий